Золота підкова Львівщини

Феєрія мандрів

"Золота підкова Львівщини"

   
Замки Львівщини є основними туристичними принадами довкола Львова. Їх велична архітектура, містична історія і мальовничі пейзажі завжди приваблювали людей. Для популяризації замкової спадщини Галичини з ініціативи Бориса Возницького був створений маршрут . Він зручний тим, що замки розташовані поблизу трас і Ви протягом дня встигаєте детально оглянути усі з них.

Олеський замок (ХІІІ-ХVІІ ст.) та монастир капуцинів (XVIII ст.)
Один з найдавніших замків України. У стінах цього замку в XIV ст. був останній оборонний форпост руських бояр на галицьких землях. В приміщеннях замку працює багатий музей з інтер'єрами середньовічних залів, а у підвалах діє ресторан «Гридниця». Навколо замку відновлено красивий регулярний та пейзажний парки.

Підгорецький замок (XVII ст.) та костел Воздвиження (XVIII ст.)
Споруджувався він для відпочинкової резиденції Станіслава Конецпольського, яку часто називають «Українським Версалем». В підвалах замку відкрито алхімічну лабораторію, а також це місце проживання привида «білої леді». Замок оточують красивий італійський та французький парки.

Золочівський замок (ХVІ-ХVІІ ст.) та Китайський палац (XVII ст.)Родинне гніздо Собеських. В житловому палаці на першому поверсі працює музей історії замку, а на другому відновлено інтер'єри житлової резиденції XVII-XVIII ст. В одному із залів експонується корона Данила Галицького. А в унікальному Китайському палаці діє музей Східних культур.

А якщо Ви не маєте часу чи можливостей для подорожі, то обов'язково відвідайте нашу фотовиставку! 

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

ЛЕГЕНДА ПРО КОЛОДЯЗЬ МУКАЧІВСЬКОГО ЗАМКУ

Було це за часів руського князя Федора Корятовича, який прибув до Закарпаття, що на той час перебувало під владою Угорщини, наприкінці XIV століття. Угорський король Жигмонт І подарував руському князеві Мукачево й закріплені за містом володіння.

Князь Корятович перетворив Мукачівський замок у свою резиденцію. Навколо гори викопали рів, що заповнювався водою. Його внутрішній берег був обнесений дубовим частоколом, який називався паланком. Звідси й пішла назва замку «Паланок».

Розуміючи, що неприступність фортеці криється не лише в могутніх стінах, а й у запасах води, князь наказав видовбати в замку колодязь. Упродовж тривалого часу довбли скелю майстри, але дістатися води все не могли. Корятович у відчаї пообіцяв мішок золота тому, хто знайде в скелі воду. Не пройшло й хвилини, як перед князем з’явився невеличкий чоловік. Отримавши підтвердження про мішок золота, він поліз у колодязь, де відразу щось загуркотіло, в повітря полетіло каміння. Коли все стихло, на дні колодязя з’явилася вода. Пообіцявши повернутися через три дні за мішком золота, чоловік зник. Засумував Федір Корятович. Жаль йому грошей. Один з вірних лицарів Корятовича вирішив обдурити чорта, адже всі давно здогадалися, ким був чоловічок насправді. Порадив лицар князю в маленький мішечок покласти декілька золотих монет і віддати чорту, адже не було умови, яких саме розмірів повинен бути мішок. Чорт страшенно розлютився, отримавши таку плату, та нічого зробити вже не міг і від сорому, що люди так просто його обдурили, стрибнув у колодязь. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки. Це й досі лається чорт.

Але колодязь вийшов на славу – глибиною цілих 85 метрів, він був сполучений з мержею підземних ходів, що лабіринтом звивалися під Замковою горою. Саме завдяки йому під час тривалої облоги захисники замку підтримували зв’язок з навколишнім світом. За народними переказами, підземні ходи настільки довгі, що карета, запряжена кіньми, могла таємно доставити князя в будь-який замок Трансільванії чи в Святомиколаївський монастир. Заглянувши в замковий колодязь, на самісінькому дні можна побачите задні колеса цієї карети, що стоїть завжди напоготові. 

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Мукачівський_замок  #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

ЗАМОК ВДОВИ У ЖОВКВІ

У 1600 р. володарем місцевості, де зараз знаходиться місто Жовква, став польський магнат, відомий полководець Станіслав Жовкевський. Щоб увіковічнити своє прізвище в історії, він називає місто Жовквою. В той же час Станіслав Жовкевський розпочинає будівництво замку-фортеці. Доля розпорядилася так, що Жовківська твердиня найчастіше пов’язана з жіночими іменами. В переважній більшості, в замку жили жінки, до того ж – вдови, які вимушені були опікуватися не лише замком, а й цілим містом. Тому жовківський замок і прозвали в народі Замком вдови.

Першою власницею замку стала дружина Станіслава Жовкевського – Реґіна. Поки чоловік воював, вона наглядала за ходом будівництва. Після смерті чоловіка, а згодом і єдиного сина, вдова оселяється в замку і складає заповіт, за яким передає замок доньці Софії. У Софії теж не склалося подружнє життя – чоловік її помер раніше за неї і вдова опікується замком  самостійно. Після її смерті лише недовго володів спорудою син Софії Станіслав, що загинув під час бою, тож замок переходить до доньки Софії –Теофілії Собеської. Вона разом з родиною переїжджає до Жовківського замку. Незабаром чоловік Теофілії помирає і справи не лише замку, а й цілого міста, знову опиняються в руках жінки, до того ж, знову вдови.

Від Теофілії замок переходить у власність до її сина – польського короля Яна Собеського, який дарує маєток своїй дружині – француженці Марії-Казимирі. Після смерті чоловіка вдова Марія-Казиміра деякий час жила в Жовківському замку, а потім виїхала на Батьківщину.  Після матері в замку деякий час жив її син  Костянтин з дружиною Марією-Йосифою де Вексель, яка, залишившись вдовою, два роки жила самотньо в Жовківському замку. Останньою власницею з роду Собеських теж була жінка і теж вдова – Марія-Кароліна де Буйон, онука короля Яна. Перед самою смертю вона продає замок Радзивіллам, від яких той переходить у власність уряду.

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Жовквіський_замок  #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОГО ЛИЦАРЯ АБО ТАЄМНИЦІ ТАМПЛІЄРІВ

ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ

Багато таємниць приховує Золочівський замок на Львівщині. Та чи не найбільшою серед них є поява Чорного Лицаря.

Якось у Китайському палаці Золочівського замку працювали реставратори. Пізно ввечері у кватирку на другому поверсі, до якої людина не дістане, хтось постукав. За вікном промайнула тінь кремезного чоловіка. Всі перелякалися і до ранку не змогли заснути.

Іншого разу, під Різдво, робітниці клали паркет. Весело було, гамірно, співали колядок. І раптом у сусідніх приміщеннях почули кроки. Крокі важкі, наче ходить здоровий чоловік у чоботях, подзенькуючи острогами. Поки жінки колядують – тихо. Замовкнуть – знову таємничі звуки. Вийшли до сусідньої кімнати – нема нікого. І лише за протилежними дверима майнула тінь чоловіка в середньовічних латах і з широким плащем на раменах.

Працівники замку назвали привида Чорним Лицарем. Його поява збігається в часі з появою двох кам’яних брил, які знайшли неподалік Золочева за селом Новосілки в колишньому оборонному яру посеред глухого лісу. Вони мають написи незрозумілою мовою та середньовічне різьблення. Саме тому ці таємничі брили і привезли до Золочівського замку, в музеї якого працюють досвідчені спеціалісти.

За переказами, ці камені – усе, що залишилося від зруйнованого в XVI столітті Новосілківського замку, збудованого тамплієрами.

З того часу зліва при вході на територію замку відвідувачів вітають сірі кам’яні велети. На високому камені зображені два вінки – терновий та з квітів маку, а між ними – дірочка. На тлі другого висічено кілька рядків тексту. Що написано – досі ніхто не може розшифрувати.

Тут завжди багато туристів. Кажуть, якщо маєш бажання, потрібно засунути в отвір палець і швидко повернути його, думаючи про бажане. Якщо бажання матеріальне, потрібно повертати в бік тернового – «мертвого» – вінка. Якщо романтичне – в бік вінка квітучого.

Довкола самих каменів склалися легенди. Одна з них оповідає, що колись в’язнем Новосілківського замку був легендарний Янусик, який грабував панів та захищав знедолених. У ніч перед стратою він бачив сон: якщо знайде в камері камінь з діркою, засуне туди палець і поверне довкола – збудеться бажання. Янусик відшукав потрібний камінь, а на ранок йому принесли тацю з хустинками. Він зв’язав їх одну до одної і втік із замку. Інша версія оповідає, що Янусикові закохані дівчата через дірку в камені передали хустинки, з допомогою яких він і втік.

Дослідники ж припускають, що ці камені якимось чином пов’язані із загадкою тамплієрів – найтаємничішого ордену середньовічної Європи. Як відомо, після розгрому ордену багатства тамплієрів зникли, а слід їх загубився в історії.

Поки невідомо, якою мовою зроблений напис. Та спеціалісти досі не полишають надії розшифрувати його. Можливо, написи вкажуть дослідникам, де тамплієри заховали свої незліченні скарби. А може й ні... Але одне відомо напевно – саме з появою таємничих брил на території Золочівського замку з’явився і привид Чорного Лицаря. Хто він такий? І чи не приставлений довічним охоронцем скарбів ордену? Таємниці тамплієрів й досі залишаються невирішеними

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Золочівський_замок  #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79