ІСТОРІЯ КОХАННЯ ЯНА III СОБЕСЬКОГО ТА МАРІЇ-КАЗИМИРИ

Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, губила чоловіків і кидала в огонь гніву їхніх дружин. Хто вона? Жінка-вамп чи згвалтована долею дівчина? Хитра і підступна чи просто безтямно закохана. Швидше, і те, і друге, і третє... просто яскрава представниця своєї суворої доби, яка вміло лавірувала між нескінченних пересудів, забобонів і дворових інтриг. Тринадцятирічною дівчинкою з далекого Парижа разом з почтом Марії-Людвіги, майбутньої дружини короля Владислава IV, приїхала до Польщі Марія-Казимира. Хто знав, що мине трохи часу й стане вона польською королевою, яка матиме величезний, якийсь навіть хворобливий вплив на Яна III Собєського. «Марися керує Яном, а вже Ян — Польщею», — говорили поляки. За це й, мабуть, не любили королеви з некоролівською кров’ю. Хоча й Марія на рівні з чоловіками хоробро захищала Золочівський замок, була освіченою та мудрою, їй не могли пробачити західноєвропейської орієнтації, яка значною мірою передалася й Янові, частих візитів до Парижа. В один із них вона стала кумою Людовика XIV, який хрестив її сина, королевича Якоба.

Втім, до вершин польського трону Марія-Казимира йшла довго й важко. Закоханий у француженку Ян не міг одружитися з нею, оскільки його мати Теофіла Собєська була категорично проти змішування крові свого шляхетного роду з кров’ю простолюдинки. У результаті Марія стала дружиною такого собі Яна Замійського, якому все ж таки не довелося довго тішитися подружнім життям. Безпробудне пияцтво та екзотичний і невиліковний на той час сифіліс звели його в могилу. Однак Замійський встиг передати хворобу своїй дружині, яка в свою чергу нагородила нею королівський рід. Після смерті Замійського та Теофіли закохані Марія та Ян нарешті одружуються. Проте ця процедура була потрібною хіба офіційно: вони вже взяли таємний шлюб раніше.

В останні роки життя Яна III Марія дедалі частіше усамітнюється в Золочівському замку. Однак історія мовчить, який саме характер мали ці усамітнення і чим займалась королева за відсутності чоловіка. До речі, саме з особою француженки пов’язують мистецький розквіт замку, зокрема, будівництво унікального Китайського палацу. Після смерті Яна Собєського вдова ще раз кинула в злість польську еліту. Незадоволена аж надто прохолодною реакцією королевича Якоба на смерть батька, Марія просить вірного їй Станіслава Яблоновського переписати і зробити детальний опис королівського майна, аби Якоб не зміг його розікрасти. Прохала навіть не одягати корону на голову небіжчика Яна, аби син не підкрався і не викрав її. Поховавши чоловіка, Марія- Казимира залишається фактично одна в країні, яка так і не змогла стати їй рідною. Попрощавшись із улюбленими мурами Золочівської фортеці, королівська вдова виїжджає до Італії, де невдовзі покидає світське товариство.

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

#замки #фортеці #Україна #Золочівський_замок 

ЛЕГЕНДА ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Багатьох відвідувачів Хотинської фортеці найбільше цікавить питання: „Звідки взялася пляма на мурі? Коли вона з’явилася?”. Про це легенди говорять так.....

Ця історія сталася, коли замком володіли турки. І була в турецького паші вродлива донька. Єдиним бажанням його було – видати доньку вигідно заміж, бо дуже вже жадібним був цей турецький паша. Заради багатства міг погребувати щастям дочки. Отож незабаром віднайшовся й заможний претендент на руку красуні. Не питаючись згоди, батько силою намагався видати доньку заміж.

Але дівчина вже давно кохала іншого. І не просто іншого, а християнина, чужинця, хлопця з протилежного берега річки. Коли батько дізнався про це – страшенно розлютився і наказав живцем замурувати дочку в стінах замку. Жодного слова не мовила дівчина, лише сльози по всяк час котилися по її красивому обличчю.  За легендою, вона й досі там плаче, аж на стіні видно мокру пляму, яка утворилася через ті гіркі щоденні сльози.

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

#замки #фортеці #Україна #Кременецький_замок 

Бона Сфорца д’Арагона (1494-1557) — одна з найбільш неоднозначних фігур у світовій історії. Міланська принцеса, в жилах якої текла кров Медічі і Борджіа, королева польська, друга дружина короля Сигізмунда I Старого. 

Її постать оповита великою кількістю легенд і одна з них розповідає про походження чоловічої традиції третій тост підіймати за жінок... 

Королева Бона тримала в Кременецькому замку офіцерський гарем, влаштовувала оргії за участю кількох десятків красенів — поляків, шотландців, німців. Про це повідомили її чоловікові, який наказав стратити всіх коханців. Але Бона вимолила у Жигимонта Старого прощення для 3-го, 9-го і 27-го офіцера зі списку. Саме після цієї історії пішла чоловіча традиція піднімати тости за жінок у такій послідовності! 

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

#замки #фортеці #Україна #Кременецький_замок 

Маєте бажання побачити всі замки, які збереглися на території України?
Тоді ласкаво просимо до нас на Соціокультурний проект "Дивовижна Україна: Історії та легенди замків України "

У нас Ви зможете:

•     зануритися у світ величних замків, їх могутніх володарів та прадавніх легенд;       
•     дізнатися як в Україні виникали фортифікаційні споруди;
•     отримати унікальні знання з оборонного будівництва, озброєння, та способу життя населення;
•     доторкнутися до подій, інтриг та пристрастей, що відбувалися за похмурими замковими мурами;
•     прийняти участь у квесті та віднайти заховані скарби Яреми Вишневецького.

Долучайтесь до нас у соц.мережах!
Тут: http://vk.com/amazing_ua_hdak  Ви зможете дізнатись багато цікавого та нового, переглянути фото з інтерактивних екскурсій та багато іншого!

КЛЕВАНСЬКИЙ ЗАМОК XV ст.У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Назва «Клевань» має відношення до «Коливань», що згадується в літописах 1113 року. В 1446 році князь Свидригайло віддав Клевань Михайлу Чарторийського (До речі до 1914-го року грамота про передачу зберігалася в Клеванському храмі), який в 1475 році починає тут будівництво замку на мисі Городища над річкою Стубла. Через 20 років будівництво замку в Клевані завершив його син Федір. Фортеця неодноразово піддавалася ворожим нападам. У 1652 року місто спалили татари, замок теж постраждав.

Фортеця в Клевані, побудована з цегли, на нерегулярному плані, мала 4 крила, що утворювали чотирикутник відповідно формі пагорба, з двома потужними вежами на протилежних кінцях. Товщина стін фортеці в Клевані становила 3,8 м. Одна з веж охороняла в'їзд, інша - блокувала доступ до замку Клевань з боку річки. Згодом бійниці були збільшені і перероблені на вікна. Замок Клевань, розташований на пагорбі річки Стубли, його оточували глибокі рови. До воріт вів міст над глибоким ровом, що відгородив замок від міста. Спочатку міст був підйомним, потім - стаціонарним. Протягом більше чотирьох століть Клевань була однією з резиденцій Чарторийських.

Земляні вали і дубові частоколи оточували і саме місто Клевань. А поруч з замком був зведений храм, який після численних руйнувань кожного разу відбудовувався на тому ж місці. Адам Чарторийський на руїнах православної церкви Різдва Пресвятої Богородиці побудував кам'яний католицький храм Різдва Хрестового.

Чарторийські були фундаторами кількох православних монастирів в цих краях. Але згодом князі прийняли католицьку віру та перестали підтримувати православні храми, які прийшли в занепад. В результаті в 1632-му році Чарторийські передали замок Клевань католицькому ордену єзуїтів, які облаштували тут колегіум.

У 1610-му році Єжи Чарторийський побудував костел в центрі Клевані. Єжи Чарторийський був першим з родини, хто перейшов в католицизм. Костел Благовіщення, в якому була і усипальниця Чарторийських, кілька разів реставрували.

#kharkov #rivno #castle #ua #travel #weekend #history #klevan

Дев'ять найвідоміших замків і фортець України, дев'ять справжніх перлин української історії різних періодів - це лише часточка із того, що нам хотілося зняти з висоти пташиного польоту. 

У цей ролик від студії Falcon (falcon.org.ua) увійшли: 
- Аккреманська фортеця у Білгород-Дністровському;
- Кам'янець-Подільській замок;
- Замок у містечку Меджибіж;
- Хотинська фортеця;
- Ужгородський замок;
- Замок Паланок у місті Мукачево;
- Палац Шенборнів;
- Олеський замок;
- Підгорецький палац.

Усе це наша країна - різнобарвна та неповторна. 

#замки #фортеці #Україна #вихідні #castle #ua #travel #kharkov 

Україна – красива, загадкова та багата на історичні події країна. Перед відвідувачами  предстануть пам’ятки давніх часів, що стали свідками буремних історичних подій чи трагічних сторінок життя людей – величні замки та могутні фортеці. Під час  роботи проекту можна скористатися можливістю зануритися у світ величних замків, могутніх володарів та прадавніх легенд,дізнатися як в Україні виникають фортифікаційні споруди,отримати унікальні знання з оборонного будівництва, озброєння, одягу та способу життя староукраїнської шляхти.

Відвідувачі побачать крізь призму часу хто жив в українських замках та розкриють криваві таємниці і жахливі легенди мовчазних твердинь. Це дійсно прекрасна можливість доторкнутися до подій, інтриг та пристрастей, що відбувалися за похмурими замковими мурами.

Проект буде працювати до 4 червня 2016 року. 
Час роботи: з 10.00 до 17.30,  вихідний – неділя.
Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.
Довідки за тел.: (057) 700-35-79; 725-12-46; 095-811–42 −76; 097-762-42-16;