ЛЕГЕНДА ПРО ДОВІЧНИХ ВАРТОВИХ МИКУЛИНЕЦЬКОГО ЗАМКУ

Події, що сталися в Микулинецькому замку за часів Великої вітчизняної війни вже давно перетворилися на легенду. В ті роки фашисти, що перетворили середньовічну твердиню на штаб, живцем скинули дванадцятеро військовополонених в найглибший підвал замку.

            Від тих подій місцеві мешканці не раз бачили темної ночі в замку дивне явище – наче дванадцять вогників спалахували над підвалом й, тремтячи та коливаючись у нічному повітрі, пропливали над похмурими руїнами. Недобрі чутки покотилися селом. Начебто то не можуть заспокоїтися душі загиблих солдат. Люди почали остерігатися замкового пагорбу, свідомо уникати цього місця. Зруйнований в роки війни, замок майже повністю заріс бур’яном. 

            Аж ось руїни старої твердині, як видатна пам’ятка оборонної архітектури, потрапили в поле зору серйозних науковців. До замку понаїхало безліч людей. Походжають, щось малюють, записують. Вирішили – потрібно замку охоронця, щоб зберігав стародавню твердиню від розтягування людьми на будівельний матеріал. Та селяни лише плечима стенали.

        - Та є вже в замку дванадцятеро охоронців – буркнув хтось із односельчан, - та вже таких, що жоден злодій на зазіхне. Адже до замку навіть на налигачі нікого не затягнеш.

         Науковці здивувалися, почали розпитувати та, мабуть, переповіли кому слід, бо невдовзі після їх від’їзду прибули до села працівники військкомату. Дістали вояків та забрали для поховання. Але тільки дев’ятьох, бо решта виявилася у місці, куди з військкомату полізти не наважились, боячись обвалу. Так що ті бідні троє і досі там. Так і залишилися під завалами Микулинецького замку. Довічні його вартові.

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Микулинецький_замок  #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

ОСТРОЗЬКИЙ ЗАМОК ТА ПРОКЛЯТТЯ „ЧОРНОЇ КНЯГИНІ”

 

            Чи не найбільше оповідей склалося про передостаннього представника роду – князя  Василя-Костянтина Костянтиновича. Не зважаючи на чисельне багатство, майже королівську владу, вплив у державі, князь Василь-Костянтин був нещасною людиною.  Як мовить легенда, більшість життя над ним тяжіло прокляття ”Чорної княгині”. Саме сімейні обставини робили князя глибоко нещасним. Він рано овдовів, пережив смерть чотирьох дітей, став свідком смертельної ворожнечі між синами; двоє старших його синів перейшли до католицизму, улюблена племінниця втратила розум. Всі сини Василя-Костянтина померли один за одним, не залишивши нащадків чоловічої статі – рід Острозьких раптово і зненацька згас на початку XVII ст. Так справдилося прокляття ”чорної княгині”.

            Хто ж вона така, та, котру в легендах називали „Чорної княгинею” або „Чорною вдовою”? Це Гальшка Острозька, єдина дочка старшого брата Василя-Костянтина – Іллі Костянтиновича. Народжена вже після смерті батька, вона відразу стала спадкоємицею багатств роду Острозьких, що й стало головною причиною трагічної долі княгині. Чоловіки билися за її руку, забуваючи про серце, в бажанні отримати маєтності роду Острозьких — некоронованих володарів Волині.

            Інтриги матері, Беати Костелецької, та дядька, Василя-Костянтина Острозького, призвели до того, що Гальшка була тричі одружена, й зі всіма своїми статками віддана за старого й жорстокого князя Лукаша Гурку. Останній заточив молоду дружину в похмурий замок, де нещасна княжна 14 років вимушена була провести в самотності й повній ізоляції. Саме тут і народилася легенда про ”Чорну княгиню”. 

            І лише після смерті Гурки вдова покинула замок у Шамотулах та повернулася на Батьківщину, де підписала акт про передачу власних маєтностей у володіння дядька. Отже, у довготривалій боротьбі за родове гніздо князь Василь-Костянтин все ж таки переміг. Але якою ціною? Трагічною долею Гальшки Острозької, здоров’я якої було підірване трагічним життям і мурами шамотульських веж.

            Наприкінці життя вона зовсім втратила розум і доживала на утриманні Василя-Костянтина Острозького. Залишок років вона постійно згадувала винуватців свого трагічного життя – чоловіка, матір і рідного дядька. На той час і Беата Костелецька, і Лукаш Гурка вже були в могилах. А от князь Василь-Костянтин.... Йому суджено було прожити довге життя – більш ніж 80 років та пережити майже всіх своїх синів, що не залишили після себе нащадків чоловічої статі.

            За легендою, постаті Гальшки та князя Василя-Костянтина й досі не можуть залишити стін родинного замку. Частіше зустрічається нещасна княжна – у замкових залах і переходах можна почути ледь уловимі жіночі кроки, сміх. Інколи донесеться приємний запах старовинних парфумів. А потім – наче щось важке впаде на підлогу, і все зникне. Старий князь лише важкими кроками, що долинають із зачинених приміщень, нагадує про себе.

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Острозький_замок #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79

ЛЕГЕНДА ПРО ОБОРОНУ БУШАНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

На широкому плато, між ріками Мурафою та Бушанкою стирчить одинока вежа. Це все, що залишилось від колись могутньої бушанської фортеці, яку сучасники називали малим Кам’янцем.

Фортеця була оборонною, довелося пережити їй багато наступів і облог. Але страшні події 1654 року були останніми в житті замку.

За часів визвольної боротьби українського народу проти шляхти до Буші підійшли польські війська та взяли замок в облогу. На чолі козацької залоги став сотник Зависний, в якого була вродлива дружина – Мар’яна. Покохав ту Мар’яну якийсь панич. Ще до початку облоги вмовляв тікати з ним і скарби з фортеці взяти, та вона не погодилась. І коли почалася облога та ворог підступив до мурів, вона взяла всі скарби, які збереглися, зашила у волов’ячі шкури та закопала там, де Бушанка стікає в Мурафу.

Довго тривав бій. Польським жовнірам вдалося винищити більшу частину нечисельної козацької залоги, загинув і сотник Зависний. Та фортеця не здавалася, оборону очолила вдова сотника Мар’яна. Вона з місцевими, серед котрих переважно були жінки та діти, боролася до останнього проти нападників. Коли поляки увійшли в фортецю, живі люди сховалися у вежі. Дочекавшись коли максимальна кількість ворога опиниться біля вежі, Мар’яна збігла в льохи, де були бочки з порохом Івана Богуна і підірвала їх. Так ціною власного життя, народ довів – краще смерть, ніж неволя.

Дуже лютували вороги, шукаючи скарби, проте не знайшли. А коли пішов ворог з Буші, люди поховали Мар’яну на території зруйнованого замку.

Місто було знищене повністю. З того часу нічого не відновлювалося, окрім вежі, що стоїть сумною свічкою, нагадуючи про трагічні події тих часів.

#castle #travel #ua #history #замки_України #подорожуй_Україною #Бушанська_фортеця #Дивовижна_Україна

А якщо хочете дізнатись більше про історії та легенди замків України та їх жителів, то ласкаво просимо до нас на екскурсію!

Екскурсії починаються щогодини з 10:00. 

Інтерактивні форми роботи з відвідувачем проводяться за попереднім записом.

Проект працює з 10.00 до 17.30, вихідний – неділя.

Адреса: м. Харків, вул. Пушкінська, 62, виставкова зала 2-го поверху.

Довідки за тел.: (057) 700-35-79