А відтепер ще однією рубрикою нашого блогу стане "Розвиток фортифікацій на території України"!

Дерев'яні укріплення з'являються на території України в епоху Київської Русі в ІХ-ХІ ст. для захисту державних кордонів. При відсутності вогнепальної зброї і слабкому застосуванні важких облогових машин дерев'яні стіни були достатнім захистом проти нападів. Міські укріплення складалися з таких елементів: рів, міські стіни і забрала на стіні - паркан з дерев'яних брусів, які захищали городян від ворожих стріл і каменів; вал, зазвичай піднімався безпосередньо над ровом і нерідко насипаний із землі, взятої при виїмці рову. Стіни зміцнювалися вежами іноді на кам'яному фундаменті. У великих містах зміцнення складалася з внутрішньої фортеці, дитинця і зовнішніх укріплень. У місто вели ворота, кількість яких залежала від розмірів поселення. У великих центрах в межі міста поступово включалися міські передмістя, оточені легкими укріпленнями у вигляді частоколу, поставленого на невисокому валу. Подібне зміцнення називалося «острогом».

Фортеця зазвичай будувалася на природному узвишші, найчастіше на мисі при впадінні однієї річки в іншу.

Свою розповідь ми почнемо з унікальної оборонної пам'ятки Київської Русі ІХ-ХІІІ століття, що розташована у с. Урич Сколівського району Львівської області.

Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля сама по собі вражає. Унікальність Тустані полягає ще й у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися. Місто-фортецю Тустань творить комлекс скель Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб та скелі, які прилягають до хребта Воронового.

Дослідженя фортеці Тустань розпочалося у 1971 році під проводом художника та археолога Михайла Рожка. Саме завдяки його роботам можна уявити, як виглядала руська твердиня.